Впевненість в собі відкриває двері й серця перед тим, хто її має, допомагає крокувати життєвим шляхом без нав’язливих сумнівів. Звісно батьки, які бажають своїм дітям успішного життя, воліють виховати їх впевненими в собі. Та що таке впевненість в собі і чим вона відрізняється від високої самооцінки? Як виховати дитину по-справжньому впевненою і внутрішньо сильною?

Що не так із завищеною самооцінкою

В статтях, присвячених впевненості в собі можна зустріти поради хвалити дитину, завжди і в усьому її підтримувати, в жодному разі не критикувати. Чи виросте впевненою в собі дитина, до недолугих поробок якої дорослі ставляться, як до шедеврів? Чи виникне в дитини внутрішній стержень, якщо її завжди хвалити і ніколи не критикувати?

Такий стиль виховання веде до завищеної самооцінки, а не впевненості в собі. Дехто скаже, що завищена самооцінка краще, аніж занижена, тож цілком може бути прийнятною альтернативою. Втім завищена самооцінка – лише другий бік медалі нездорової самооцінки, і не має спільного з упевненістю в собі.

Як і занижена, завищена самооцінка приховує від дитини реальність. Ось чому обидва ці різновиди самооцінки психологи називають «неадекватною самооцінку». Якщо в першому випадку дитина вважає себе нездарою, то в другому – володарем світу, перед яким відкриті всі двері. Результатом обох стратегій є особисті невдачі:

  • дитина з заниженою самооцінкою не спробує чогось досягати, адже завчасно впевнена в негативному результаті;
  • дитина з завищеною самооцінкою теж не спробує досягати мети, адже теж завчасно впевнена у результаті – тільки в позитивному, і не зрозуміє, чому це не очевидно усім навколо.

Адекватна самооцінка = адекватне сприйняття реальності

Дитина, яка чітко розуміє свої сильні і слабкі сторони вільна від страхів: виявитися невідповідною чиїмсь очікуванням, не впоратися. Вона готова пробувати, отримувати проміжний результат, робити висновки і пробувати знов.

Отже перша необхідна умова виховання впевненої в собі дитини – здорова самооцінка.

Крок 2 до впевненості в собі: наслідування

Діти не слухають батьків, вони на них дивляться. Певно немає настільки уважних спостерігачів, аніж діти, які підмічають навіть те, про що самі дорослі у собі не завжди здогадуються. Причому «зчитувати» поведінку батьків діти починають в ранньому дитинстві.

Скільки б батьки не говорили про любов до тварин, дитина «зчитає» роздушеного жука, зігнану з місця кішку, відігнане голодне щеня. Батьки можуть скільки завгодно «вчити дитину сміливості», але якщо вони пасують перед вуличним хамом, другом, який недоречно жартує, колегою – дитина перейме їхнє боягузництво.

Як би батьки не намагалися приховувати роздратування, якщо в них є така проблема – дитина виросте дратівливою.

Батьки, що хочуть виховати впевнену в собі дитину, мають оцінити власну впевненість в собі. Чи їхні очікування не є бажанням компенсувати власну невпевненість?

Дитина матиме приблизно стільки ж впевненості в собі, скільки її у батьків.

Батьки можуть:

  • заохочувати;
  • вимагати від дитини впевненіших дій;
  • створювати «спеціальні виховні ситуації»

Та все це все матиме скоріше протилежний ефект. Адже це сигнал дитині, що вона недостатньо хороша такою, як є, що треба старатися краще, щоб заслужити любов найважливіших дорослих людей.

Але що ж тоді робити батькам, які б хотіли, щоб їхня дитина була впевненішою за них самих? Є два напрямки:

  1. Працювати над собою, наприклад, за допомогою психотерапевта. Так сам дорослий зможе знайти коріння власної невпевненості і з ним працювати, а дитина отримає досвід спостереження за роботою дорослого над собою.
  2. Сприймати власну дитину, як найкращу для вас і відмовитися від ідеї її «покращити». Досвід абсолютного прийняття – один з найважливіших для формування фундаменту впевненості в собі.

Емоційний розвиток – шлях до розуміння себе та інших

Будь-які книги розвивають дитину: розширюють світогляд, формують відчуття мови, поглиблюють емпатію, знайомлять з розмаїттям життєвого досвіду.

Проте є сегмент книг, безпосередньо спрямованих на розвиток емоцій у дітей. Автори цих книжок як правило мають психологічну практику або ж є визнаними експертами в сфері емоційного інтелекту. В чому особливість цих книг?

Книги для розвитку емоцій на перший погляд – звичайні дитячі історії, захопливі, цікаві й чудово ілюстровані. Та окрім верхнього шару, історії, книга має глибший рівень, на якому знайомить найменших дітей з основними емоціями, а дошкільникам і молодшим школярам дозволяє поміркувати на різні теми, пов’язані зі страхом, сумом, гнівом, впевненістю в собі та над багатьма іншими.

Психологи вважають, що обізнаність в емоціях сприяє тому, що діти краще розуміють себе, а згодом і інших людей. Так формується надзвичайно важлива навичка будувати значимі стосунки: особисті, ділові, ситуативні.

За даними гарвардського дослідження, відомого, як найдовше наукове дослідження в світі (адже тривало 75 років), основним компонентом людського щастя є близькі стосунки з іншими людьми.

Десь тут, в клубку з суб’єктивним відчуттям щастя, розумінням, що відчуваєш ти й люди навколо, вмінням будувати теплі близькі стосунки – є місце і для впевненості в собі.

Зв’язок між емоційним інтелектом (ЕІ) та впевненістю в собі:

  1. Розвинені емоції допомагають створювати і підтримувати близькі стосунки, яких прагне будь-яка психологічно здорова особистість. Досягнення мети укріплює впевненість у собі.
  2. Міцні соціальні зв’язки допомагають сприймати світ, як безпечне місце, а себе – як особистість, яка заслуговує любові і поваги людей навколо, що також сприяє впевненості в собі.

Отже книги, які допомагають дітям розуміти емоції сприяють формуванню внутрішнього стержня, який ми звикли називати впевненістю в собі.

Формування емоційного інтелекту, емоційний розвиток дітей – ключова сфера інтересів видавництва «Каламар». Видавництво постійно знаходиться в пошуку найцікавіших і ефективних книг для розвитку емоцій у дітей.

Для дітей від 2,5 до 6 років є такі книги:

  1. «Монстрик та його кольори» Анни Льєнас. Дуже добра і навіть поетична (хоч і в прозі) книга розповість малюкам про основні емоції.
  2. «Монстрик іде до школи» – продовження серії, яке допомогло сотням малюків адаптуватися до садочка або першого класу.
  3. Розмальовка серії про Монстрика містить десятки життєвих ситуацій, надрукованих на щільних листках. У взаємодії з цією книгою діти 3 – 6 років вчитимуться відстежувати власні емоції.
  4. Щоденник Монстрика – ще один додатковий посібник серії, тепер вже для молодших школярів. Це дуже крутий зошит, який не тільки допоможе дітям сформувати перші навички відстежування власних емоцій, а й навички самоорганізації.
  5. «Це ж не джунглі!» Сусанни Ісерн.

Для дітей 5 – 8 років:

  1. Серія «Суперсил-Суперскарбів», яка складається з двох книг «Велика книжка суперсил» (про таланти та як їх розвивати) й «Велика книжка суперскарбів» (про джерела особистого психологічного ресурсу). Також серія містить практичний «Зошит суперсил» з цікавими вправами й іграми.
  2. Серія про Відчайдухів відомої в іспанськомовному світі експертки з емоційного інтелекту Ельси Пунсет, яка створює бестселери для дорослих та дітей.

Серія про відчайдухів складається з 8 книг, кожна з яких присвячена певній «емоційній» темі:

Ці дві серії складають ядро дитячої бібліотеки, спрямованої на розвиток емоцій у дітей. Навички орієнтування в емоційній сфері допоможуть дитині жити її щасливе, впевнене життя!