У видавництва «Каламар» не складається зі звичайними книжками. Якщо Абетка – то особлива, енциклопедії незвичайні за формою і змістом, навіть дитячі історії не просто розважають, а розвивають емоційний інтелект.
Але є одна книга, особлива навіть по мірках нашого видавництва. Йдеться про Аугсбургську Історію Біблії Старого і Нового Заповіту братів Клауберів – стародрук 1748 року, який отримав нове життя в 2015 році.
Про книгу розповіла авторка цього грандіозного проєкту, Валентина Бочковська – директор Музею книги і друкарства. Вона дослідниця стародруків і надзвичайно цікава людина.
З її розповіді ви дізнаєтеся про переваги у видання факсимільного типу перед просто факсимільним виданням, чим і для кого цікава унікальна книга, яка в колекціях найстаріших і найславніших бібліотек світу.
– Пані Валентино, розкажіть трохи про Біблію Клауберів
– В Музеї книги і друкарства зберігається 58 тисяч експонатів. Серед них 800 стародруків – це видання, що побачили світ з середини XV століття до 1830-го року, коли книги почали виготовляти за допомогою друкарських машин і виробництво книжок стало масовим.
Оригінал аугсбургського видання граверів і художників братів Клауберів в Україні є лише у нас. Коли я досліджувала це видання і визначала його оригінальність, то помітила, що там немає титульного аркушу і взагалі відсутні чотири аркуші. Отже мені потрібні були інші примірники, і я з’ясувала, що вони є в Європі, де книгу створили, такоже декілька примірників є в США.
– Що таке факсимільне видання і для чого його роблять?
– Як дослідник я маю можливість тримати в руках рідкісні видання. Мені доводилося гортати Біблію Йогана Гутенберга – першу друковану книгу в світі. Але це можливо лише для професіоналів, чия діяльність пов’язана зі старовинними книгами. Решта українців не має шансу навіть побачити цю книгу. Це перше.
По-друге, єдину на всю країну Біблію Клауберів можна побачити хіба що онлайн, але це зовсім інше враження. Тому в розвинутих країнах поширена практика відтворення старовинних книг. В США та Європі є видавництва, які готують виключно факсимільні видання – максимально точно відтворені копії.
При факсиміле на виході отримуємо копію, дуже подібну до оригіналу. Зберігається формат, підбирається папір, подібний до старовинного, використовуються спеціальні техніки. Видання факсимільного типу – це все те саме плюс дещо додаткове, що привносять упорядники, тобто автори проєкту.
Біблія Клауберів не схожа на ті, до яких ми звикли. Відмінність пояснює цікавий історичний факт. В Європі XIV століття простий люд був неписемний. Християне мало що розуміли з церковних проповідей, особливо старозавітні сюжети. Отже для них створювали так звані Biblia pauperum (лат.) – Біблії для бідних. В них не було тексту, лише ілюстрації.
Цими виданнями зацікавилися заможні люди, адже виявилося, що розглядати гравюри дуже захопливо. Почали винаймати висококласних художників – або ті самі бралися за таку справу. Серед них були і брати Клаубери.
Багаті, знані художники видали Біблію в ілюстраціях, яка була аж ніяк не для бідних, але в ній теж практично не має тексту.
На кожній гравюрі зображено не один сюжет, а 6–7, отже розгадувати події часом непросто, навіть мистецтвознавці часто помиляються. До кожної гравюри в оригіналі є пояснення латиною – це два рядочки вгорі і два-три внизу.
Коли я ретельно вивчала ці підписи, то помітила, що кожна гравюра пронумерована. Тобто видавці намагалися дати підказку, розшифрувати, про що йдеться на ілюстраціях.
Я співставила кожен уривок з Біблії Клауберів з Вульгатою – виданням Біблії XVIII століття, затверджене Ватиканом. Це дозволило точно зрозуміти, що зображено на гравюрах. Потім я переклала ці цитати англійською та українською мовами.
Таку роботу не зробили навіть у Музеї мистецтва Метрополітен у Нью-Йорку!
Книга видавництва «Каламар» є в бібліотеці Конгресу у Вашингтоні, Нью-Йоркській публічній бібліотеці і Музеї Метрополітен, у Чикагському музеї та бібліотеці Кембриджського університету. Також у найдавнішій європейській бібліотеці – Медічі Лауренціана у Флоренції, яку побудовали за проєктом Мікеланджело Буанаротті на замовлення Медічі.
– Ця Біблія більш визначна, ніж здається на перший погляд!
– Біблія Клауберів просочена духом минулого. Навіть передмова, яка починається зі звертання до читача: «Ласкавий чительнику» створює певну атмосферу – звичайну для тих часів, але незвичну для сучасних людей.
У Біблії Клауберів постійно повторюються ті самі істини, які її творці вважали найважливішими, зокрема, про любов і її роль в світі. Також там є роздуми про самотність, про сновидіння, сенс буття і таке інше, тому читати її надзвичайно цікаво.
Клаубери намагалися перенести нас у ті часи, про які йдеться в Біблійних сюжетах, але зображали те, що бачили навколо. Герої їхніх гравюр одягнені по австрійській моді XVIII сторіччя серед архітектури Аугсбургу того ж періоду.
І це надзвичайно цікаво, адже книжка була надрукована в часи, коли в Аугсбурзі жила родина Моцартів, де Вольфганг Амадей дав свій перший концерт у 1777 році.
Тобто читачі Біблії потрапляють не лише в часи Біблії, а й у Австрію Моцарта і митців Гольбейнів.
– Скільки часу у вас пішло на підготовку такого проєкту?
– Рік.
– Як часто трапляється нагода перевидати стародрук в Україні?
– Одиниці видавництв і видавців насмілюються братися за такі грандіозні проєкти, тож факсимільні копії стародруків з’являються, але не часто. Те, що зробила Оля Попович – директор видавництва «Каламар» – це без перебільшення подвиг.
– Для кого ця книга?
– Для митців, художників, людей, що цікавляться мистецтвом. Якщо в році 365 днів, то можна щодня розглядати якусь гравюру і щоразу знаходити нові деталі. Ця книга здатна підтримувати в непрості часи, а також в радості, адже розглядати старовинні художні гравюри – справжня насолода.
Ми зробили значно більше, ніж просто дали друге життя стародруку. Ми розшифрували сюжети книги Клауберів, чого дотепер не робив ніхто в світі.
Книга може бути цікава будь-якій людині, яка любить досліджувати себе. Гравюри подібні до картинок проективних психологічних тестів – на яких кожен бачить щось своє і навіть бачення одної людини в різні періоди відрізняється.
Надзвичайно захоплює помічати, що сприйняття тих самих гравюр з часом змінюється. Це означає, що вдалося подивитися під іншим кутом на свою ситуацію чи стосунки, отже в тобі щось змінилося.
Існують певні побоювання щодо теологічної, релігійної літератури у пересічного читача. Але така література робить людину більш усвідомленою, навіть повсякденне її життя змінюється.
Leave a Reply