Кількість позитивних відгуків в пресі про цей бестселлер для підлітків вражає! Бо він справді неймовірний! Щира історія юнака, який опинився в обставинах, над якими не було його влади і потрапив у вір захопливих, емоційних, часом небезпечних подій.

Підлітки запоєм читають цю історію. Та що там підлітки! Коли дорослі випадково відкривають книжку сина чи доньки, ця історія затягує, і вони вже не можуть зупинитися, щоб не дочитати її до кінця.

Легка мова, блискучі діалоги та вічні цінності – три кита, які уможливили успіх цієї книги – взірця жанру young adult

Уривок з книги

КОЛИ Я УВІЙШОВ ДО АЕРОПОРТУ, батька біля стійки авіалінії не було.

Наш рейс мав відлітати за три години, тож я не хвилювався… поки що.

Я рушив до вбиральні й з’ясував, що мама наповнила наплічник одягом,який подобався їй (але не обов’язково подобався мені), однак то було краще за костюм для суду, який я викинув у смітник. До того ж він усе одно був на мене замалий.

Лишалося дві години й п’ятдесят п’ять хвилин. Чекати в аеропорту — найгірше… якщо не порівнювати з очікуванням за ґратами.

Я купив поганенький на вигляд хот-дог і проковтнув його, запивши содовою майже без газу.

Дві години й п’ятдесят три хвилини.

Покопирсався в наплічнику, знайшов молескіни й подумав почати виконувати завдання. Мені треба заповнити один із них якимось текстом, але тієї миті я не мав жодної гадки, що туди писати.

Купив у кіоску автоматичний олівець, але коли сів і розпакував його, гумка кудись злетіла, і я не зміг її знайти. Написав на першій сторінці: «Молескін No 1» і відклав олівець із записником.

Розчарування.

Дві години і тридцять сім хвилин.

Поки я сидів і дивився на людей, які заходили й виходили, до мене нарешті дійшло, що я вільний. Я замислився над тим, що привело мене до цієї миті — маю на увазі не підкорення хмарочосів, арешт чи суд. А те, що сталося раніше.

Ще до мого народження…

МЕНЕ ЗАЧАЛИ у двомісному наметі в затінку під скелею Ель Капітан у національному парку Йосеміті.

Принаймні мама вважає, що це сталося саме тоді.

Батькам на той час було по двадцять чотири роки. Напередодні вони піднялися на вершину Ель Капітана маршрутом «Залізний яструб» за рекордні тридцять дві години сорок три хвилини. І то був не єдиний рекорд зі скелелазіння, який вони побили того року: «Галюциногенна стіна», «Послід», «Липучка Флінгуса» та десятки інших рекордів не встояли перед командою Тері Марчелло та Джошуа Вуда.

Альпіністські журнали та компанії-виробники спорядження звернули на них увагу… й почали платити їм гроші. Іржавий старий причіп, у якому вони прожили три роки, поступився місцем новенькому повнопривідному будинку на колесах. Кінець підробіткам, щоб нашкребти грошей на пальне та їжу, а головне — більше не доводилось морочитися з туристами вихідного дня. Вони купили землю у Вайомінгу й побудували будинок перед вертикальною стіною дев’яносто футів заввишки, ідеальною для тренувальних підйомів. Справи скельних щурів пішли вгору.

Я бачив їхні тодішні знімки. Батько хоч і виглядав, як культурист, але був гнучкий, наче гімнаст. На моїй улюбленій світлині він стоїть над урвищем, торкаючись носом колін.

Мати була на цілий фут нижча за нього. Худенька і з дредами, що лоскочуть могутні плечі. М’язи її рук та ніг подібні на вузлуваті мотузки, а прес схожий на лежачого поліцейського. Вона була куленепробивна.

Однак страхування від дітей не мала.

За два місяці після Ель Капітана вона сказала батькові, що вагітна. Я не уявляю собі його реакції, проте сумніваюся, що новина змусила його радісно стрибати.

Вагітність була непроста, з ускладненнями. Мамі сказали лежати в ліжку, щоб не втратити дитину, тобто мене. Вона так і зробила, проте батько на місці не сидів — організовував семінари, рекламував спорядження й підкорював гори, побивши рекорди на Кіліманджаро, Мак-Кінлі та Аннапурні де він був і в ніч мого народження.

Він зателефонував мамі супутниковим телефоном із базового табору після сходження на вершину.

— Як ти хочеш його назвати? — запитала вона.

— Пік.

— Піт?

— Ні, Пік. П-І-К. Як «гірський пік».

Мене він побачив тільки через три місяці.

***

Це початок історії, Пік ще не знає, які пригоди чекають на нього і на читачів книги.