Навігація по статті:

Поняття емоційного інтелекту з’явилося ще у стародавній Греції, де вважали, що мудра людина поєднує в собі розум, логіку та емоції. Потім воно неодноразово досліджувалось науковцем Чарльзом Дарвіном, психологом Говардом Гарденером та іншими. А завдяки журналісту Деніелу Гоулману, який написав книгу “Емоційний інтелект” у 1995 році, цей термін став особливо популярним. 

Що ж таке емоційний інтелект? Це набір навичок розпізнавати свої почуття та емоції інших, розуміти наміри, бажання та мотивацію. Також це вміння керувати своїми емоціями для швидшого та оптимальнішого вирішення життєвих задач.

Той, хто займається розвитком емоційного інтелекту, зможе у майбутньому знайти собі гідне місце. Такі люди показують кращі результати в житті та на роботі, їм простіше приймати рішення та брати на себе відповідальність. Високий рівень емоційного інтелекту знадобиться тим, хто хоче займати керівні посади.

Поняття емоційного інтелекту здебільшого з’явилося тоді, коли класичні тести на рівень IQ (коефіцієнт інтелекту) не змогли спрогнозувати наміри та поведінку людини. На відміну від IQ, EI (емоційний інтелект), можна і навіть потрібно розвивати.

На жаль, не існує точного способу визначити рівень емоційного інтелекту, але Деніел Гоулман запропонував основні риси, які відповідають за цю здібність:

  • Самосвідомість. Це вміння розуміти свої емоції;
  • Володіння собою. Керування емоціями – це не їхнє пригнічення, а справжнє усвідомлення, проживання та аналіз. Людина має навчитися зберігати емоційний баланс навіть у критичних ситуаціях;
  • Соціальна свідомість, емпатія. Розуміння потреб інших людей;
  • Керування взаємовідносинами. Це вміння налагодити контакти та взаємодіяти із оточуючими людьми.
  • Мотивація. Розуміння того, що спонукає людину до тих чи інших дій та поведінки. 

Психологи вважають, що чим раніше людина почне розвивати у себе емоційний інтелект, тим краще і швидше вона зможе почати жити повноцінним та цілісним життям. Найкращим періодом для засвоєння, звичайно, є дитинство.

Емоційний інтелект дитини – особливості емоційного інтелекту дітей та чому це важливо? 

pexels photo 3661452 1024x683 - Що таке емоційний інтелект та для чого це потрібно?

Майже тридцять років тому психологи Пітер Саловей та Макс Мейер довели, що чуттєва сфера прямо впливає на увагу, пам’ять, здібність до навчання, вміння спілкуватися і навіть на фізичне та розумове здоров’я.

А психологи Орегонського університету додали, що учні з розвиненим емоційним інтелектом краще концентрують увагу, легше налагоджують відносини у школі та більш емпатичні.

Коли ж починати розвивати емоційний інтелект у дітей? Цим можна почати займатися з 2-х років, коли дитина вже розуміє основні почуття: сум, радість, злість і т.д. Для гармонійного розвитку, малюку потрібно відчувати себе у безпеці. Таким чином, для того, щоб почати вчити дитину розуміти свої емоції, дорослим необхідно показувати позитивний приклад врівноваженості та стабільності з самого її народження.

За розвиток емоційного інтелекту дітей відповідають, в першу чергу, батьки та вихователі. Коли дитина відчуває бурю емоцій, з якими не може швидко впоратись, саме у такі хвилини їй потрібно бути поряд із надійним дорослим. Якщо ми покажемо свій спокій у складній ситуації з дитиною, вона зрозуміє, що нічого страшного не відбувається, все під контролем.

Необхідно давати дитині проявляти абсолютно всі свої емоції, обмежуючи тільки небажані дії, які можуть зашкодити їй чи оточуючим. Замість того, щоб відправляти малечу «подумати над своєю поведінкою» та залишати її на самоті із своїми страшними переживаннями, дорослим необхідно дати зрозуміти, що дитину чують, їй співчувають та допоможуть. У такій ситуації найкращим буде обійняти дитину, допомогти заспокоїтись та попрактикувати «Я-меседжі». Наприклад: «Я розумію, що ти засмутився, адже хотів би ще погратись, але вже час спати. Давай разом вкладемо спати твої іграшки, а потім і ти ляжеш». Пояснюйте та навчайте дитину тоді, коли вона вже пережила емоції та може слухати спокійно.

Батькам також слід аналізувати, що призвело до вибуху почуттів та «поганої поведінки». Адже за кожною дитячою істерикою криється чітке повідомлення: «Допоможіть мені». Необхідно зрозуміти, що, наприклад, коли малюк не хоче йти в садочок, це просто означає, що він хоче побути разом з мамою, пограти з нею. У такому випадку необхідно дати йому зрозуміти, що ви це почули та домовитися, що пограєте з дитиною ввечері. Погрози, крики та звинувачення не дадуть такого результату, як теплі пояснення.

Розвиток емоційного інтелекту у дітей

Відомо, що книги тренують і розвивають мозок. Зростаючи з книгами, дитина набуває звичок і майстерності до критичного мислення, аналізу, осмислених і виважених дій. Такі діти виростають сильними і впевненими в собі особистостями.

Саме тому, видавництво “Каламар” пропонує незвичайні книги, які зможуть розвинути у дітей емоційний інтелект та дасть змогу батькам краще зрозуміти своїх малюків. Книжки “Монстрик і його кольори”, “Монстрик іде в школу”, “Велика книга суперсил”, “Це ж не джунглі!” від видавництва “Каламар” створені психологами та арт-терапевтами. Автори Анна Льєнас та Сусанна Ісерн вважають, що саме такі книги зможуть допомогти та розтлумачити дітям різні відтінки емоцій.

Книги по емоційному інтелекту

Існує безліч методик, вправ та книжок, які допоможуть із цим. Ось декілька книг по емоційному інтелекту:

Щоб підняти самооцінку дитини, можна обрати «Велику книгу суперсил», де описані різні історії абсолютно різних дітей. Кожен сюжет розкриває таланти, про які дорослі можуть навіть не замислюватися, – «допитливість», «уважність», «математика» чи «оповідання історій». Саме ця книжка зможе показати дитині, що ми всі абсолютно унікальні, талановиті та можемо досягати того, чого забажаємо. Це додасть впевненості малюку та відкриє йому нові можливості. 

«Велику книгу суперсил» слід читати разом, пильно приглядаючись до кожної суперсили або сильної сторони, яка є характерною ознакою персонажа. Зокрема, можна представити концепцію сили й уточнити інші терміни, що їх не всі діти розумітимуть — як ось наполегливість, оптимізм, адаптація тощо. Можна обговорити, чи знають вони когось, хто має якусь із цих сильних сторін, або чи хтось із них самих навіть володіє цими талантами. Слід пояснити, що в кожного з нас є унікальні й особливі риси особистості: те, що ми робимо добре і з задоволенням; або маємо певні фізичні властивості, які нам подобаються.

Книга «Це ж не джунглі!» у жартівливій формі легко навчить дитину дотримуватися побутових справ та налагодити режим у спокійній гармонійній атмосфері.

Книга навчить самостійно виконувати хатню роботу, яка їй під силу. Таким чином, вона почуватиметься значимою та важливою у своїй родині.

А щоб краще налагодити взаємопорозуміння, можна разом розфарбувати монстрика, який попадає у різні життєві ситуації у розмальовці «Монстрик і його кольори».

Вона стала продовженням серії однойменної книжки. Автор Анна Льєнас пропонує зобразити кожну емоцію відповідним кольором: чорний – страх, зелений – спокій, синій – сум, червоний – гнів, жовтий – радість.

Особливої уваги заслуговують новинки видавництва “Каламар”, на які вже так чекають ті, хто ознайомився з серією про Монстрика. Книга “Монстрик іде в школу” та “Щоденник монстрика” розкриють тему та почуття, з якими стикається кожна дитина, яка вперше йде до школи. На прикладі головного героя, учні зрозуміють, чого можна очікувати від школи, як підготуватися до неї.

Разом з батьками можна заповнити “Щоденник монстрика”, де пропонується вказати особливі, цікаві, сумні, радісні моменти дня. Завдяки щоденнику батьки краще зрозуміють, що турбує дитину, як їй допомогти розібратися з почуттями та відкриють можливість до відвертої розмови. Таким чином, можна не тільки весело, а й корисно провести час разом з дитиною, пізнаючи її почуття, розкриваючи нові межі її особистості.

Вправи на розвиток емоційного інтелекту

Психологи відмічають, що люди з низьким рівнем емоційного інтелекту відчувають себе невпевненими, часто себе критикують та не можуть повноцінно спілкуватися з оточуючими. Тому існує багато вправ на розвиток емоційного інтелекту у дітей. Ось декілька з них:

1) Як ми бачимо інших?

Кожен учень отримує завдання намалювати на картоні зірку й наклеїти на неї своє фото. Після цього вчитель збирає зірки, щоб усі діти могли на звороті написати суперсилу, якою, на їхню думку, володіє інший. Після завершення цієї активності кожен учень отримує власну зірку й папір, який ми відклали. Діти мають самостійно прочитати, що їхні однокласники про них написали. Учні сідають у коло й по черзі зачитують уголос суперсили, які їм присвоїли їхні однокласники. Опісля відбувається обговорення: чи погоджуються вони з думкою інших про себе, чи було щось написано випадково, навмання тощо. Слід заохочувати жваве спілкування і спонукати дітей до розмаїття думок.

2) Що я відчуваю сьогодні

Дитина обирає одну емоцію дня. Для цього можна роздрукувати улюбленого персонажа, який показує основні емоції. Нехай дитина почне розповідь: «Сьогодні я відчував радість/злість/сум і т.д, коли…». Ця вправа вчить не боятися своїх емоцій та свідомо приймати їх.

3) «Я здивуюсь, коли…»

Суть полягає у тому, що дорослий вигадує короткі ситуації, які можуть викликати подив. Наприклад: «Я здивуюсь, якщо ти розмалюєш собі руки. Я здивуюсь, якщо ти підеш спати зранку. Я здивуюсь побачити м’яч у своїй сумці…». Ця вправа дозволить потренувати винахідливість, зрозуміти що таке «очікуване» та «неочікуване», а також добряче розвеселить.

4) Шість емоцій

Позмагайтеся з дитиною у кого краще виходить зобразити емоції на обличчі. Показуйте гнів, радість, сум, страх, інтерес, подив і т.д. Також можна запропонувати дитині вгадати, що саме ви показуєте. У такий спосіб вона бачить різні прояви почуттів та зможе розпізнати їх у інших людей.

5) Прозорі банки або коробки з емоціями

Потрібні шість банок або ящиків. Позначте кожну банку емоцією і кольором. Крім того, підготуйте лоток, де вони можуть залишити записку або малюнок емоцій, які вони відчувають протягом певного періоду часу (тиждень або п’ятнадцять днів). Потім необхідно отримати зображення, які чітко передають різні емоції або почуття. Можна попросити дітей принести фотографії з дому того, хто злий, щасливий або сумний, або вирізати зображення з журналу, або навіть намалювати самі зображення. Останнім кроком є ​​розміщення кожного зображення у відповідному банку так, щоб кожен з них був чітко ідентифікований.

Ці та багато інших вправ описані у спеціальних посібниках, створених до книг “Це ж не джунглі!”, “Велика книга суперсил” та “Монстрик і його кольори”. Бажаєте отримати їх безкоштовно? Залиште нам свій e-mail та ми з радістю відправимо вам.
Вчені дійшли висновку, що емоційний інтелект дуже важливий для повноцінного та свідомого життя кожного дорослого і дитини. Свідома особистість – це, насамперед, та людина, яка розвиває в собі емпатію, комунікативні навички, самопізнає себе та відчуває баланс і внутрішню гармонію через розвиток емоційного інтелекту. Тож давайте виховувати наші покоління щасливими!