Як часто ми зустрічаємо в дорослому житті людей, які страждають від заниженої самооцінки? Нерідко, погодьтеся. «Я не зможу, тому не буду навіть пробувати», «Мені це не до снаги, хай краще візьмуться інші» – такі фрази цілком і повністю видають невпевнену в собі людину, яка, втім, може й розуміє свою проблему, а от як зарадити їй – не знає.

Аби не перетворити свою дитину у таку людину, рекомендуємо батькам якомога раніше замислитися над формуванням адекватної самооцінки своїх дітей. Бо немає, очевидно, сенсу вкотре повторювати, що усі проблеми – родом із дитинства.

Навігація по статті:

  1. Розвиток самооцінки у дитини
  2. Декілька вправ для підвищення самооцінки

Розвиток самооцінки у дитини

Розвиток самооцінки у дитини 1024x576

У психології під цим терміном розуміють здатність суб’єктивно оцінити себе. Вона може бути високою або низькою. Про завищену ми зараз не говоримо, тому як – на рівні і заниженою – це ще одна крайність.

Висока самооцінка, або ж адекватна, означає, що людина впевнена в собі, відчуває себе щасливою та має високе почуття гідності. Зауважте – на успіхах у навчанні це може не позначатися так, як би вам хотілося. У першу чергу, йдеться про те, що дитина (а згодом і доросла, сформована особистість) відчуває себе комфортно та на своєму місці.

Формуватися самооцінка починає рано. І батьки  – одні з тих, хто стоїть біля її витоків. Те, що вони говорять чи роблять прямо і опосередковано впливає на дитину.

Дамо декілька порад, як же мамі й тату розвинути здорову самооцінку їхньої дитини:

  • Якщо батьки приймають дитину, люблять та заохочують її – вона це відчуває. Тому робіть по максимуму, аби ваші син чи донька знали: ви їх любите і будете любити. Повірте, іноді достатньо однієї посмішки;
  • Зосереджуйтесь на сильних, а не на слабких сторонах дитини. Дайте їй зрозуміти, що вади і недоліки є у всіх, адже ідеальних людей не існує. Допоможіть визначити усі її таланти. А допоможе вам у цьому «Велика книга Суперсил» Сусанни Ісерн. Видання якраз-таки прекрасно ілюструє ту тезу, що абсолютно кожен із нас має свою суперсилу. Хтось гарно співає, а хтось – танцює. У когось суперсила – емпатійність, а у когось – його сім’я та друзі. Хтось дотепно жартує, а хтось – здібний до математики. Як бачите, мова йде не лише про таланти у звичному для нас сенсі. І якраз осмислення своєї власної суперсили та розвиток її – ключ до здорової самооцінки.

А доповненням до «Великої книги…» стане «Зошит Суперсил». Це – своєрідний збірник вправ, який допоможе вашій дитині стати впевненішою та бачити щось позитивне там, де його, здавалося б, бути не повинно;

 

  • Прагнути перемоги – чудово, але чим раніше ви проговорите те, що програвати – нормально, тим щасливішою виросте дитина. Успіх – не завжди показник цінності. І немає нічого страшного в тому, щоб зайняти не перше місце. Головне, знову ж таки, – самовідчуття;
  • Давайте дитині можливість вибрати. Це навчить її бути відповідальною за свій вибір і розуміти, що за кожним рішенням стоять певні ризики.

Декілька вправ для підвищення самооцінки

Декілька вправ для підвищення самооцінки 1024x683
  1. «Я»

Що нам знадобиться?

Папір, клей, ножиці, старі журнали, фломастери

Як виконуємо?

  • Попросіть сина чи доньку написати на папері всі слова, якими він (вона) характеризує себе сам (а).
  • Зосередьтеся виключно на позитивних.
  • Наклейте фото дитини в центрі аркуша. Заповніть місце навколо фотографії позитивними словами (можуть бути написані, можуть бути вирізаними зі старих журналів).
  • Колаж можна розмістити у спальні дитини – він допомагатиме покращувати самосприйняття.
  1. Позитивний досвід

Що нам знадобиться?

Картки, ваза

Як виконуємо?

  • Діти стають в коло, ви видаєте їм по одній картці.
  • На картках діти пишуть свої імена і кладуть у вазу. Вам потрібно перемішати картки.
  • Діти витягують картки з чужими іменами і пишуть позитивні якості того, про кого йде мова.
  • Зберіть картки, покладіть до вази і запропонуйте дітям витягти тепер уже свої власні імена. Дозвольте прочитати, що про них думають інші.
  1. Візуалізація

Негативні думки час від часу впливають на усіх нас. Якщо ваша дитина знаходиться саме в такому стані, то ця вправа допоможе їй пропрацювати усі страхи та підвищити самооцінку.

Що нам знадобиться?

Спокійне місце

Як виконуємо?

  • Проговоріть з дитиною усі її страхи.
  • Запропонуйте їй уявити ідеальний варіант розвитку подій, а потім – найгірший.
  • Після цього дитина має записати, що вона відчувала у першому випадку і що – у другому. Це допоможе їй зрозуміти, що найчастіше нічого страшного статися не може. Але пропрацювати ці емоції – важливо.

Загалом же, подібних вправ існує безліч, і всі вони по-своєму ефективні. Однак, мабуть, найголовніша думка, яку ми намагаємося донести до батьків – це ось яка. Усе залежить від вас – від ваших дій і ваших слів. Тому спробуйте зробити все можливе для того, щоб дитина виросла людиною із адекватною самооцінкою. І найголовніше – щасливою.

А наша література спробує вам у цьому допомогти.