Всі дитячі страхи можна умовно розділити на три групи: вікові, пов’язані з особливостями особистості дитини та соціальні. 

Вікові страхи пов’язані з розвитком психіки. До них схильні всі діти певного віку, хоч можуть переживати їх з різною інтенсивністю. Поступово ці страхи минають самі, від батьків потрібно лише терпіння і «симптоматичне» реагування там, де страх заважає дитині чи сім’ї.

Страхи, пов’язані з особливостями особистості дитини, здебільшого вражають збудливих, вразливих, чутливих, фізично ослаблених малюків. Тут мова іде про надмірну реацію на збудники, до яких більшість ровесників дитини байдужі. Ці страхи особливо потребують мудрої реакції і допомоги дорослих, щоб уникнути розвитку фобій.

Соціальні страхи пов’язані з реацією людей, що оточують дитину. Півторарічний малюк, готовий сміливо долати сходи на гірку, може побачити тривогу в очах мами і почати боятися висоти. До цієї групи відносяться страхи, пов’язані зі сприйняттям себе в колективі, страхи покарання тощо.

Навігація по статті:

  1. Якими бувають дитячі страхи?
  2. Чому у дитини виникають патологічні страхи та фобії?
  3. Як боротися з дитячими страхами?

Якими бувають дитячі страхи?

  1. Природні. Це страхи, які апелюють до інстинкту самозбереження. Дитина може боятися темряви, замкнених просторів, гучних звуків.
  2. Соціальні. В основі – боязнь самотності, осуду чи, наприклад, страх викликати у когось злість.
  3. Ситуативні. Виникають, коли раніше дитина потрапила у певну ситуацію, яка залишила слід на її психіці. Наприклад, якщо дитина раніше мало не потонула, цілком ймовірно, що вона боятиметься водойм.
  4. Уявні. Сюди відноситься страх перед монстрами під ліжком чи іншими уявними персонажами.

Значна кількість дітей страждає і від нічних кошмарів. Проявляються вони по-різному: хтось розмовляє уві сні або ходить, когось мучать жахіття. Таке явище свідчить про роботу мозку, який неможливо «вимкнути» на час сну.

Чому у дитини виникають патологічні страхи та фобії?

Найперше – через фізичні або ж емоційні потрясіння. Якщо одні діти можуть перенести стресові події легше, то для інших вони можуть стати поштовхом для розвитку нав’язливих ідей і страхів. Такими стресовими моментами можуть стати навіть цілком позитивні події, наприклад, переїзд до нового житла.

Щоб цілком природні вікові страхи не стали патологічними, батьки мають бути до них уважними. Саме від реакції батьків здебільшого залежить, чи дитина «переросте» свій страх, чи він закріпиться, трансформується в фобію.

Часом досить звичайної уваги до внутрішнього світу дитини, обіймів, розмов. Не варто змушувати малюків «долати» страх – яким би несерйозним він не здавався дорослим, для дитини він є випробуванням.

Тематичні ігри, казки, спеціальні книги допоможуть дитині краще зрозуміти свої переживання і навчитися ними керувати.

Як боротися з дитячими страхами?

Батьки можуть допомогти дитині усвідомити користь страху, адже саме ця емоція вберігає людей від небезпек, допомагає вижити і зберегти здоров’я. Якщо страх корисний, з ним не потрібно БОРОТИСЯ, але його треба ОПАНОВУВАТИ, щоб він не впливав на якість життя. 

В жодному разі не варто залишати дитину сам на сам з її переживаннями чи знецінювати їх. Існує безліч технік, які дбайливі дорослі можуть використовувати для опанування страху в домашніх умовах, і в більшості випадків цього досить. Якщо ж позитивних змін протягом тривалого часу не помітно, а страх негативно впливає на самопочуття і якість життя дитини – варто звернутися до сертифікованого дитячого психотерапевта.

  1. Казки

Можете вигадати історію, головною дійовою особою якої буде сама дитина, а можете вдатися до вже написаних. У нагоді вам стане книга «Монстрик і його кольори» Анни Льєнас, яка допоможе дитині розрізняти свої емоції і дасть зрозуміти: у людини може бути ціла купа різних відчуттів. І всі вони не можуть бути позитивними, а тому на душі може бути і чорно, і синьо, і червоно водночас. За допомогою кольорів та яскравих ілюстрацій діти досліджуватимуть світ емоцій. Плюс, головний герой книги – Монстрик – доводить, що не всі монстри – страшні. Є ще такі, як він – чарівні та милі.

До речі, видання перекладене 16 мовами світу, і у 2016 році отримало премію ім.Жунсенди в номінації «Найкраща книжка з малюнками».

Прекрасним доповненням до «Монстрика і його кольорів» стане розмальовка, де діти самостійно матимуть змогу обирати кольори свого настрою. Ілюстрації, які важко назвати банальними, та коротенькі фрази-пояснення допоможуть дитині провести час весело та з користю.

  1. Малювання

Попросіть дитину намалювати те, чого вона боїться  – це допоможе їй вивільнити свої переживання і таким чином безболісно стикнутися зі своїми страхами.

Обов’язково при цьому будьте поряд і обговоріть, чому дитина вибрала такі кольори і форми. Саме проговорювання страхів покаже, що боятися аж так – не варто.

Після цього разом з дитиною порвіть або спаліть малюнок – це буде символом вивільнення від страхів.

  1. Рольові ігри

Пропонуємо вам цікаву гру «Я страшилок не боюсь, в кого хочеш перетворюсь!». Ведучий називає «страшних» персонажів, а задача дітей – перетворитись в них і завмерти. Потім ведучий обирає того, у кого перевтілення вийшло найкращим. Ця дитина стає ведучим. Таким чином діти позбавляються своїх страхів і розділяють їх із друзями.

Один зі способів розділити з дитиною її страхи – читати та обговорювати тематичні книжки. Одна з них – «Як відчайдухи стрибали з висоти». Її написала світова експертка в царині емоційного розвитку дітей та дорослих Ельса Пунсет. Її книги допомагають дітям долати страхи і невпевненість в собі, вчать спілкуватися з іншими людьми та багато іншого.

Як відчайдухи стрибали з висоти

Вебінар «Як допомогти дитині подолати страхи та фобії» дасть Вам ще більше інформації по темі: