Серія про відчайдухів складається з 8 крутих терапевтичних книжок для розвитку емоційної сфери дітей 5 – 8 років. Ці книги призначені допомогти дітям розібратися з різними емоціями: опанувати гнів і страх, розвіяти сум, розвинути впевненість в собі і навички домовлятися. Щоб отримати стійкий ефект, окрім книги потрібен мудрий дорослий, який стане провідником в світі емоцій.
Будь-які мама, тато чи вчитель можуть стати таким провідником, впевнена Анастасія Пономарьова, педагогиня, що проводить психотерапевтичні заняття з дітлахами, які втекли з регіонів, охоплених війною. На основі книжок про відчайдухів Анастасія розробила серію занять, які перетворюють читання на захопливу дослідницьку подорож в світ власних емоцій. Педагогиня розповіла, як витиснути з книги найбільше користі для дитини і стосунків – в сім’ї чи класі.
Як читати дитячі книжки про емоції?
Серія про відчайдухів допомагає пропрацювати різні емоції не лише дітям, а й батькам, і це об’єднує сім’ю в спільній діяльності.
Книжка може залишитися просто цікавою книжкою, а може стати сімейним святом і перетворитися на важливий спільний спогад. Для цього треба трішки більше, ніж просто читати: ставити запитання, слухати відповіді, гратися. Провідник в світ емоцій (ним може бути батько чи педагог) може створити цікаві асоціації з присмаком затишку, тепла, взаєморозуміння. Для дитини це стане потужним поштовхом для розвитку і важливим спогадом на все життя.
Ідеї для обговорення книги «Відчайдухи і таємниця динозавра»
Перше правило при читанні дітям – жодної монотонності, чим більше емоцій, тим краще. Друге правило – чим більше пауз для обговорення, тим краще, зупиняйтеся, щоб ставити дітям запитання і слухати відповіді.
Таблиця ідей, що важливо обговорити з дітьми в книзі «Відчайдухи і таємниця динозавра»
| Моменти книги, на яких варто зупинитися | Питання, які варто поставити |
| Історія починається зі слів: «З чого складається крутий день? Зі щедрої порції сну, великих радощів, купи балачок, здоровкань, поспіху, спотикань чи падінь, сміху, дрібки переляків, а часом — і маленької чи великої злості…» | Вже на цьому моменті варто зупинитися. Запитайте дитину, з чого складається її день. Що в тебе сьогодні було? Чи була в тебе сьогодні маленька злість? Чи маленька радість? Що ти відчуваєш зараз? |
| Тасі отримав в школі завдання зробити бутерброд миру. Тасі дивується, що спільного між їжею, миром і вмінням не сердитися. | Переадресуйте це запитання дитині, щоб розбурхати її уяву і побудувати асоціативні зв’язки. |
| Алексія ділиться з братом, що вчителька часто до неї чіпляється. | Розпитайте дитину, чи буває в неї, що хтось чіпляється. Якщо дитина закрита, поділіться власними спогадами про моменти в школі, коли вам здавалося, ніби до вас хтось чіпляється. |
| Діти знайомляться з дратівливими тінями. | Запитайте дитину, чому, на її думку, цих тіней саме так назвали? Що вони роблять, яка їхня мета? |
| В музеї тіні починають дратувати дітей і песика. | Запропонуйте дитині уявити, що вона зустрілася з власною дратівливою тінню. Як би та могла змусити тебе дратуватися? Щоб тебе зачепило б на місці Тасі і Алексії? |
| Сталася халепа – Рокі зруйнував хвіст динозаврячого скелета, діти об’єдналися, щоб вирішити проблему. | Запропонуйте дитині назвати якомога більше варіантів, поведінки героїв книжки в тій ситуації (могли б злякатися і провалити місію, втекти, все звалити на тіней). Після цього запропонуйте дітям побудувати причинно-наслідкові зв’язки: що було б, якби діти втекли? Достроково завершили місію? Все звалили на тіней? Коли дитина завершить, акцентуйте увагу, що діти взяли на себе відповідальність і виправили свої помилки, тому отримали позитивний результат. |
| Щоб не дратуватися на дратівливих тіней, дітям треба заспокоїтися. Тасі згадав дихальну вправу, яку радила вчителька – вдихати чистий кольоровий дим, а видихати темний злий дим. | Запитайте дитину про її улюблений колір, який колір в неї асоціюється зі спокоєм дим якого кольору вона б хотіла вдихати. |
| Коли діти знаходять мідну кулю і кладуть на неї руки, волосся в них стає дибки. | Можна повторити цей експеримент – наелектризувати лінійку, щоб вона притягувала дрібні шматочки паперу чи «зарядити» повітряну кульку, потерши її об шовк (в інтернеті є описи багатьох простих експериментів з ефектом статичної напруги). |
| Алексія запропонувала для заспокоєння метод світлофора. | Зупиніться на цьому моменті та запропонуйте дитині уявити себе таким світлофором. |
| Діти зрозуміли, як впоратися з дратівливими тінями і вимкнули світло. | Перш, ніж перейти до цього моменту в книзі, запитайте дитину, чого бояться тіні, спонукайте згадати якомога більше різних варіантів. |
| Діти роблять власний бутерброд миру з найбільш ефективних для кожного протидратувальних методів. | Запитайте дитину, з чого б складався їхній бутерброд – які техніки боротьби з дратівливістю найбільше допомагають саме їй. Які методи тобі найбільше сподобалися? Які тобі здаються найбільш ефективними? Чи потрапляв ти в ситуації, коли треба зменшити власне роздратування? |
Після читання книги можна поставити дитині ще декілька запитань:
- Як зрозуміти, що ти злишся чи роздратований? Як зрозуміти, що інша людина злиться чи роздратована? (жести, обличчя, голос тощо)
- Що тебе злить чи дратує? Що допомагає впоратися з цим почуттям? Якби в тебе була така тінь, щоб тебе дратувало найбільше?
- Який твій улюблений метод подолання злості з тих, що застосовували головні герої?
Вправи та ігри для подолання гніву у дітей
Перш, ніж перейти до гри, треба проговорити з дитиною методи, що допомагають впоратися зі злістю.
10 способів зменшити роздратування:
- Дихання кольоровим повітрям за методом Тасі.
- Попросити себе обійняти.
- Порахувати до 10 – повільно, через «і» між кожною цифрою.
- Випити води.
- Максимально сильно стиснути кулаки і потім різко їх розслабити.
- Стискати м’яч-антистрес.
- Вмитися.
- Згадати щось смішне.
- Уявити себе в спокійному, гарному місці.
- Уявити себе світлофором за методом Алексії.
Можна пропонувати інші методики поводження з гнівом і записувати методи, що їх запропонує дитина.
Ігри для роботи з дитячим гнівом
Гра-квест «Скелет динозавра»
Намалюйте чи роздрукуйте з додаткових матеріалів (посилання в кінці статті) малюнок скелета динозавра. Виріжте кісточки, щоб утворився свого роду пазл. На кожній кісточці запишіть один з протидратувальних прийомів і заховайте кісточки в приміщенні. Дитина має зібрати скелет.
Можна давати підказки за принципом «холодно-тепло». Можна придумати завдання, нагородою за вирішення яких будуть підказки, де захована кісточка. Кісточки збираються як пазл і фінальна картинка стає арсеналом методів опанування гніву.
Робимо «Бутерброд миру»
Роздрукуйте з додаткових матеріалів (можна намалювати самостійно) елементи бутерброду (шматки хліба чи половинки булки, ковбасу, сир, томат, салат тощо). Запропонуйте дитині написати на кожному складнику бутерброда той метод опанування злості, який їй найбільше сподобався і який вона хотіла б взяти на озброєння. Отриманий бутерброд скріплюється степлером в книжечку, яка слугуватиме підказкою.
Розпитайте дитину, чому для різних методів вона обрала ті чи інші «інгредієнти», чому той чи інший метод став ковбаскою чи листком салату чи шматочком хліба. Так створюємо асоціації і покращуємо запам’ятовування методів.
З молодшими дітьми, які ще не вміють писати, можна приготувати справжній бутерброд – з ковбасою чи навіть краще солодкий – з печива, шоколаду та інших продуктів, що піднімають настрій. В цьому разі проговоріть з дитиною, який складник за який метод відповідає. Після цього з’їжте бутерброд – закладки на пам’ять не залишиться, але сам ритуал точно запам’ятається.
«Восьминіг»
Роздрукуйте чи намалюйте восьминога – для одної-двох дітей малюнок може бути невеличкий, на звичайному листі А4, для групи варто взяти ватман. Усмішку заклейте стикером зі скривленим в злій гримасі ротом.
Завдання дітей – допомогти восьминогу впоратися зі злістю. На щупальцях треба написати різні протидратувальні методи. В кінці гри відліпіть стикер і звільніть усмішку восьминога. Похваліть дітлахів, адже вони справжні герої, які допомогли восьминогові почуватися краще.
«Коробочка для злості»
Зробіть коробочку, схему можна роздрукувати в інтернеті і склеїти, можна знайти готову і обклеїти гарним папером – головне, щоб дитині коробочка подобалася.
Це – коробочка для злості. Варіантів, як її туди «класти» може бути багато – покричати в неї, сказати якесь слово, уявити, що злий сірий дим з книжки видихаєш в цю коробку.
Є інший варіант гри, ви можете зробити ресурсну коробочку, в якій, навпаки, буде щось для заспокоєння – іграшка антистрес, клаптик приємної на дотик тканини, бутерброд дружби, щось гарне, що допомагає заспокоїтися.
«Пастка для злості», авторська розробка Світлани Ройз
Роздрукуйте заготовку з додаткових матеріалів (посилання в кінці статті) і складіть за схемою. Під час гри діти в групі або дитина разом з батьками по черзі загадують одне одному цифру від 1 до 8 і виконують завдання, яке є однією з протидратувальних технік – порахувати повільно до 10, попросити себе обійняти тощо. Цікавий інтерактив допоможе запам’ятати практичні методи боротьби зі злістю, які можна буде використовувати за потреби.
На цю гру можна відволікти роздратовану дитину – запропонувати їй погратися і відволіктися на практичну пальчикову діяльність, щоб не фокусуватися на конфлікті. Звісно, не варти пропонувати гратися, якщо дитина сердиться на вас, краще вирішити конфліктну ситуацію.
«Термометр злості»
Це дуже корисна наочність, яка допоможе дитині зрозуміти стадії гніву і різні нюанси цієї емоції – від роздратування до люті. Повісьте термометр вдома і щоразу, коли дитина сердиться, просіть оцінити рівень її злості.
Обговоріть з дитиною, що протидратувальні техніки треба застосовувати на рівні роздратування і не чекати, коли прийде лють.
«Грозова хмаринка»
Намалюйте дві хмаринки: з одної б’є блискавка, з другої визирає веселка. Запропонуйте дитині розмалювати обидві. Дайте дитині грозову хмаринку, запитайте, що її злить, нехай проговорить різні ситуації, в яких вона гнівається на інших людей. Після цього дайте в руки веселкову хмаринку і попросіть назвати те, що допомагає заспокоїтися.
Ця вправа дуже корисна в сім’ї чи групі дітей, щоб поговорити про подразники, зрозуміти одне одного, можливо, зробити висновки, які дії дратують, щоб уникати їх у стосунках з іншими людьми.
«Слова злості»
Практичне тренування, як можна висловлювати свої почуття без образи.
«Ненавиджу тебе» – «Я зараз відчуваю ненависть»
«Ти мене дістав» – «Я роздратований».
Це дуже корисна вправа в сім’ї, адже діти повторюють батьківські імперативи, тож дорослим варто починати з себе. Змінювати «ти»-фрази важливо, оскільки це навчає відповідальності – моя злість – не проблема іншої людини.
Опановуємо гнів – робота не на одну годину
Техніки, які запропонувала Анастасія Пономарьова досить прості у підготовці і проведенні, не вимагають великих ресурсів. І їх багато – на декілька годин. Щоб дати дитині можливість близько познайомитися з гнівом, а також навчитися по-новому взаємодіяти в сім’ї чи будь-якій іншій групі, присвячуйте емоціям більше часу.
Анастасія пропонує проводити тижні емоцій, зокрема тиждень гніву. Розпочати його можна з читання книги і однієї-двох ігор. Поступово грати в різні ігри і спостерігати за змінами в поведінці і усвідомленні.
Тиждень гніву мине цікавіше, якщо провести його разом з мартинкою Флорестан – доброю та досвідченою тренеркою з емоцій – героїнею серії книжок про відчайдухів. Щоб обіграти цього персонажа, можна придбати м’яку іграшку мартинку, яка вручатиме медалі чи значки за успішне проходження певних етапів в роботі зі злістю.
Можна намалювати мартинку на плакаті, на ньому накреслити колонки – для мами, тата, дитини, братика чи сестрички, де фіксувати успіхи у вправлянні протидратувальних методик.
Також можна обіграти човен емоцій з книжки. Намалюйте чи зробіть з паперу великого човника, на який чіпляйте нагороди за роботу над емоціями. В цьому варіанті нагородами можуть бути маленькі рятувальні кола або якісь персонажі.
Маленькі човники емоцій самі можуть бути нагородою, діти можуть збирати їх і в кінці тижня підраховувати кількість.
В якості нагороди можна використати браслет з підвісками, це буде дуже наочно і надовго залишиться з дитиною в якості нагадування про її шлях опанування гніву. Наліпки, значки, сертифікати – все це можна замовити чи зробити самостійно, щоб візуалізувати для дітей шлях до емоційної зрілості. Фінальна нагорода, той самий сертифікат, може стати якірцем, фінальною крапкою, яка залишить приємний післясмак і закріпить досягнутий успіх.
Книга для роботи з гнівом у дітей 5 - 8 років
Гнів – надзвичайно корисна емоція, на якій зав’язані важливі психічні конструкти: здатність досягати цілей, життєва енергія, мотивація до змін, чесність та багато іншого. Тільки є одна складність, яка полягає в тому, що злість – дуже потужна емоція, здатна поглинути того, хто її відчуває.
Тож «опанувати гнів» – в жодному разі не означає придушити його чи заборонити, як емоцію небажану. Це означає допомогти користуватися енергією, яку ця емоція вивільняє, і навчитися при цьому не втрачати себе і не тонути у власному гніві.
Додаткові матеріали можна скачати за посиланням.
Leave a Reply