Видавництво «Каламар» створює незвичайну літературу. Значну частину книжок написали психотерапевти і дослідники емоцій, тож в них закладений могутній потенціал якісних змін в житті малюків.
Місія розвитку емоційного інтелекту малюків для нас дуже важлива, тому регулярно організовуємо для вас зустрічі з практичними психологами.
Презентувати серію книжок про відчайдухів «Майстерня емоцій» ми запросили українську експертку з емоційного інтелекту, Віру Романову. Деякі практичні аспекти її надзвичайно цікавої презентації зафіксовані в цій статті.
Діти – не їхні батьки
Ми часто ставимося до дітей, як до власного продовження і думаємо, що все про них знаємо. Та це не так! Щоб усвідомити суб’єктність малюка і зробити нові цікаві відкриття про нього і про себе, Віра Романова пропонує виконати 2 нескладні вправи.
«Дитина з іншої планети» Вправа 1
Крок 1
Спостерігайте за дитиною протягом 10 хвилин. В цей час вона може займатися будь-чим від лежання на дивані чи читання до прогулянки на свіжому повітрі чи миття посуду – тільки не гаджетами. Якщо дитина досить доросла, попросіть дозволу побути поруч.
Крок 2
Наступні 10 хвилин ви не мама чи тато, а дослідник і спостерігач, а син чи дочка – не ваша дитина, а невідома істота, яку ще жодна людина не зустрічала. Ви виконуєте важливу місію – зрозуміти інтереси цієї істоти, щоб приручити її.
Зосередьтесь на тому, що і як ця істота робить, куди веде її природна цікавість. Не оцінюйте, не аналізуйте, лише спостерігайте. Досить дорослу дитину після завершення 10 хвилин можна розпитати, що його зацікавило, здивувало, зачепило протягом цього часу, на що вона звернула увагу.
Крок 3
Запишіть якомога точніше все, що встигли помітити. Особливу увагу зверніть на те, чого раніше не помічали, на нові думки про свою дитину.
«Де він цього набрався?!» Вправа 2
Запишіть на камеру будь-яку власну взаємодію з дитиною. Для цього встановіть завчасно телефон в машині, у вітальні чи на кухні – де ви проведете певний час разом з дитиною. Можна обмежитися аудіозаписом, але так ви отримаєте менше інформації. Чим довший буде запис, тим цікавіше його аналізувати.
Продивіться запис і запишіть всі думки, які виникнуть.
Вплив батьків на формування емоцій у дітей
Емоції – звичний спосіб реагувати на ті чи інші події. Тобто емоції – це звички. Батьки можуть вплинути на їхнє формування, а саме на три аспекти емоційних реакцій дитини:
- на ситуації, що викликають емоційну реакцію;
- інтенсивність переживань;
- тривалість емоційного стану.
Щоб закріпити в дитини бажану реакцію, її треба схвалювати, а щоб реакція не закріпилася – переривати.
Схваленням є вияв причетності, соціального прийняття, підтримки.
Переривання – це переключення уваги дитини з негативної емоції в стресовій ситуації.
Діти виростають впевненими в собі, коли впевнені у своїх дорослих, які завжди поруч. В тому числі і для того, щоб почитати разом книгу. Особливо, якщо це книга про впевненість в собі «Відчайдухи в пошуках скарбу» Ельси Пунсет. Книга містить вправи і техніки, які допоможуть сформувати адекватну самооцінку дитини. А ще вона дуже цікава, тож будьте готові, що дитина попросить купити їй продовження.
Книга, що надасть дитині впевненості у собі
Дбайливі дорослі, в тому числі батьки, повинні бути поруч і допомагати дитині асимілювати усі складні переживання. Тільки коли дитина чітко розумітиме, що вона відчуває в тій чи іншій ситуації, їй стануть зрозумілі емоції інших. Саме це і є емоційною зрілістю.
Не варто намагатися пояснювати для себе, що з дитиною відбувається, оцінювати, аналізувати. Єдине, що на користь дитині – залишатися уважними до усіх без виключення проявів емоцій.
Емоції дитини та реакція батьків на них
Цікавість
Не переривайте, лише підкріпляйте інтерес дитини. Якщо дитина цікавиться потенційно небезпечними предметами, прибирайте їх туди, де дитина не може дотягнутися або переключайте увагу з них на щось інше.
Творчо підходьте до знайомства з небезпекою. Не забороняйте, не залякуйте, а пропонуйте зрозуміти природу небезпеки в безпечній формі. Наприклад, нехай дитина потримає палець в холодній воді, поки вона нагрівається на воді.
Страждання
Не карайте дитину, яка страждає «без причини», але і не втішайте її надмірно. Заспокойте засмученого малюка та навчіть його навичок подолання страждання.
Страх
Не варто надто серйозно ставитися до страхів дитини, але і ігнорувати його теж не треба. Проявіть увагу, але чітко і впевнено визначте свою позицію: «Нам нічого не загрожує».
Ніколи не лякайте дитину поліцейським, бабайкою і кимось подібним – суті погрози дитина не зрозуміє, але часом подібне залякування може стати підставою для формування фобії.
Перша книга серії про відчайдух присвячена опануванню страху. «Як відчайдухи стрибали з висоти» Ельси Пунсет – надзвичайно цікава історія про нічну пригоду, навіть в тексті якої містяться лайфхаки, які допоможуть малюкам перемогти страх.
Книга, що допоможе дитині опанувати страх
Агресія
У відповідь на агресію продемонструйте спокій і здивоване нерозуміння, потім введіть заборону на таку поведінку і перейдіть на питання, яке ви вирішували до того.
Якщо агресія пов’язана зі страхом, дізнайтеся, що лякає дитину і працюйте з тим, що стоїть за агресією, тобто з першопричиною.
Виключіть ситуації, де дитина може наслідувати прояви агресії.
Підкріпляйте протилежні реакції – доброзичливість, ввічливість тощо, а агресивні реакції оцінюйте, як щось негарне і бридке.
Будь-яка спільна з дитиною робота над її емоціями – це внесок в розвиток емоційного інтелекту. Що це означає для майбутнього? Дорослі з високим рівнем емоційного інтелекту не залежать від обставин і думки інших людей, адже вміють давати раду емоціям, що при цьому виникають.
Leave a Reply