Дітей важливо вчити долати труднощі. Крізь непрості переживання легше проходити разом з дбайливим дорослим. Так малюки поступово навчатимуться спиратися на себе і навіть підтримувати інших.

Що заважає дорослим допомагати дітям в їхніх труднощах?

В стосунках з дітьми саме батьки є дорослими, тому навчити дітей долати складнощі – їхній безпосередній обов’язок. «Нехай сам вирішує свої проблеми – впевненіший буде» – невдала і навіть небезпечна стратегія.

Залишити дитину наодинці з труднощами – це не відповідь на запитання, як навчити дитину самостійності, а шлях до депресії.

Є дві хибні думки, які заважають батькам бути ефективною підтримкою в труднощах:

  1. Дитячі проблеми – це дріб’язок.

Але проблема – все те, що турбує чи непокоїть. Якою б несерйозною вона не здавалася з позиції дорослого погляду на життя і досвіду, якщо малюк занепокоєний – він потребує допомоги.

  • Безпорадність дорослих.

Часом дитячі проблеми занадто серйозні і лякають дорослих, яким легше вдати, що складність перебільшена і взагалі, дитина має вчитися сама долати труднощі. Часто такими складними можуть бути розв’язання конфліктів у школі.

Звісно не варто брати на себе повну відповідальність за життя дитини, адже так вона не зможе стати самостійною. Проте допомогти, підтримати, навчити як краще діяти в різних ситуаціях – необхідно.

5 етапів вирішення проблеми

Будь-яку проблему можна вирішити, послуговуючись стратегією, що складається з п’яти етапів. На кожному з них дорослих задає напрям, а дитина бере активну участь в реалізації. Це означає, що дорослий не дає рибу, а вчить її ловити і робить інвестицію в майбутній сильний характер.

Крок 1 – визначити проблему

Цей етап здається очевидним, але це не так. Чітке формулювання проблеми дозволяє досягти двох цілей:

  1. Діти вчитимуться чітко висловлювати думку і визначати суть ситуації. Як навчити дитину висловлювати свої думки? Запитувати і уважно слухати.
  2. Батьки можуть здивуватися, з’ясувавши, що перші поспішні висновки виявилися невірними.

Крок 2 – мозковий штурм з максимальною кількістю варіантів вирішення

Чим більше варіантів запропонує дитина, тим краще, навіть якщо вони вочевидь невдалі і неефективні – їх треба серйозно розглядати.

Якщо діти не можуть нічого придумати, ставте навідні запитання:

  • Як би вчинив в цій ситуації (герой, інша людина)?
  • Згадай, що ти робив, коли таке траплялося раніше?
  • Щоб ти порадив другу чи подрузі?

Якщо це не допомагає – прийшов час підказок.

Наприклад: Я знаю людину з подібною проблемою і вона… як гадаєш, ти міг би зробити щось подібне?

Часто батьків турбує, як навчити дитину самостійно вчитися. Подібний мозковий штурм сам по собі здатний підключити резерви мислення дитини, адже навчання – це не лише школа і підручники.

Крок 3 – аналіз розвитку кожного варіанту, вибудовування стратегії

Докладно обговоріть кожен варіант, навіть якщо вам, як дорослому, він здається нерозумним. Розпитуйте: що станеться, якщо так вчинити? Який може бути результат? Як ти почуватимешся, якщо так зробиш?

Попросіть дитину ранжувати всі варіанти, присвоївши їм оцінку від 0 до 10, де 0 – погана стратегія, 5 – хороша, 10 – прекрасна.

Намагайтеся не озвучувати власну думку і навіть не підштовхувати в бік «правильного» варіанту, адже наша мета – навчити дитину вирішувати свої проблеми.

Крок 4 – прийняття рішення і дії

Коли дитина обрала єдиний варіант, переконайтеся, що в неї є все необхідне для його втілення і допоможіть в реалізації. Можливо, потрібно буде залучити когось з родичів чи знайомих.

Запропонуйте дитині потренуватися, можливо, розіграйте ситуацію по ролях – це дуже дієва стратегія, якщо треба вирішити конфлікт у школі чи іншому колективі.

Крок 5 – оцінка, як все минуло, пошук наступного варіанту, якщо попередній не спрацював

Дитина щось спробувала і отримала безцінний досвід, навіть якщо проблема не зникла. Щоб інтегрувати, тобто присвоїти його, надзвичайно важливо докладно все обговорити.

Дитині можна поставити такі запитання:

  • Що відбулося?
  • Як ти впорався з ситуацією?
  • Ти впорався краще, ніж очікував?
  • Чи зміг ти вплинути на ситуацію?
  • Чому ти навчився, коли реалізував своє рішення?

Якщо проблема все ще потребує вирішення, допоможіть дитині обрати інший варіант.

Поки ви вирішуєте, як навчити дитину постояти за себе, ваші стосунки міцнішатимуть. Але за однієї умови – якщо ви зможете втриматися і «не учити, не лікувати», а тільки допомагати, бути опорою там, де вона необхідна.

На допомогу в різних ситуаціях можуть прийти книги для розвитку емоційного інтелекту, на яких спеціалізується видавництво «Каламар». Одна з таких книжок, «Відчайдухи у пошуках скарбу», вийшла влітку 2021 року. Вона допоможе дітям 5-8 років впоратися з тривожністю і набути впевненості, необхідної в багатьох життєвих ситуаціях.

 

«Відчайдухи у пошуках скарбу» для здорової самооцінки дитини