Як показує статистика опитувань, які були проведені весною 2017 року, 50.5% українців постійно використовують українську мову у повсякденному житті (дані КМІС, “Рейтинг”, Socis, Центр Разумкова). Цікаво, як сприймати ці дані? «Аж 50.5%» чи «всього 50.5%»?

Більшість людей, які розмовляють українською мовою проживають на Заході та Південному-Заході (понад 90%).

При цьому ж, приблизно 24% людей повідомило, що переважно розмовляють у побуті та на роботі російською мовою. Такий самий показник припав на тих, хто розмовляє обома мовами у рівній мірі.

У соціальному опитуванні взяло участь 14 тис. респондентів по 500 людей з кожної області.

Але парадокс є в тому, що українську мову вважають рідною 69% людей.

Так чому ж ті, хто вважає українську мову своєю рідною не розмовляє нею вдома? Тобто все ж таки «всього 50.5»?

Звичайно, за останні роки можна спостерігати прогрес та утримування національних атрибутів на більш стабільних позиціях, але нам є що покращувати.

Саме тому Міністерство освіти України оприлюднило для громадського обговорення Концепцію розвитку громадянської освіти.

Цей документ розроблений з метою виконання плану заходів щодо реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016-2020 роки.

Відповідно до концепції, громадянська освіта має бути впроваджена ще з садочків, продовжуватись у школах та ВНЗ. Також МОН має в планах запроваджувати громадянську освіту і у дорослих.

Нижче деякі пункти, чого саме пропонують навчати всіх українців:

Дошкільна освіта:

  • навчання основам самоідентифікації, усвідомленню приналежності до спільноти, громади, держави;
    виховання поваги до державної мови та державних символів;
    Повна загальна середня освіта, спеціалізована освіта:
  • формування активної життєвої та громадянської позиції, здатності брати участь у житті суспільства та управлінні на різних рівнях, зокрема, у волонтерській діяльності;
  • сприяння засвоєнню демократичних норм, цінностей і моделей поведінки як відповідальних громадян;
  • створення умов для знайомств, участі у врядуванні, формування здатності брати на себе відповідальність;
  • впровадження проектного підходу для формування розуміння здорової конкуренції

Професійна (професійно-технічна) освіта, фахова передвища освіта:

  • формування здатності до комунікації з іншими людьми та досягнення компромісу;
  • сприяння усвідомленню правил співжиття, вимог законодавства, формування та розвиток здатності брати відповідальність за власне життя та життя інших осіб;

Вища освіта, освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта:

  • розвиток здатності до самостійного прийняття рішень виходячи з цінностей громадянського суспільства, зокрема, справедливості, рівності та верховенства права;
  • розвиток відкритості та толерантності до нового, усвідомлення важливості багатоманіття думок;
    формування здатності набувати громадянами нових компетентностей.