0
Книги

Хто врятує наше майбутнє?

Саме з дитинства ми засвоюємо хто такий друг, що таке добро чи зло, справедливість та милосердя. Все це є результатом того, як ми сприймаємо навколишній світ. Тож як привчити дитину берегти довкілля?

Людина – найрозвиненіша істота на планеті, але занадто часто трапляються випадки, коли саме вона знищує все, що її оточує.

Можливо, батькам усього світу необхідно об’єднатися для досягнення однієї дуже важливої місії – зберегти довкілля? Адже тільки ми і майбутні покоління можуть обрати: знищити чи врятувати природу.

Звичайно, школярі ще не можуть зробити глобальний внесок у питання охорони природи, але наші щоденні звички вже створюють основу для подальших кроків.

Природа сама по собі така різнобарвна, що варто лише трохи придивитися, щоб побачити всю її унікальність.

Конкретні знання про довкілля у маленьких дітей можна сформувати завдяки звуку, запаху, кольору, дотику та смаку.

Щоб дитяче сприйняття стало успішним, необхідно дати малюку можливість самому ознайомитись із новим явищем, предметом, а потім дорослому слід доповнити його спостереження тим, що залишилось непомітним, а також додати якийсь цікавий факт із використанням конкретного прикладу (наприклад, «мідія за годину може очистити стільки води, скільки вміщується у таку трилітрову банку» або «жирафи можуть не спати тижнями»). Все нове та незрозуміле дорослі мають пояснювати та порівнювати із чимось вже знайомим.

Для того, щоб пізнання нового відкладалось та добре засвоювалось, необхідно дотримуватися принципу із трьох ступенів:

  1. «Я це знав» (загальновідомий факт);
  2. «Ось це я тільки що дізнався» (доповнення або виняток);
  3. «Це я хочу дізнатися» (осмислення нової інформації та пояснення чому так відбувається).

Гуляючи в парку, візьміть за звичку спостерігати разом із дитиною за тим, що відбувається навколо. Це дійсно може зачарувати. Наприклад, восени можна спробувати зібрати якомога більше відтінків листя, адже ця пора може так щедро продемонструвати всі свої кольори: від темно зеленого та салатового до жовтого, помаранчевого і навіть бордового. Звичайно, зібрані жолуді, каштани, травичка можуть стати основою творчих саморобок.

Збираючи та куштуючи фрукти влітку на городі, дитина відчує всю цінність такого цікавого процесу. Можна дати їм посадити та виростити маленьку грядку якихось овочів чи квіток і це створить основу для розуміння, що все живе потребує підтримки та догляду. Так, наступного разу у парку, малюк вже не захоче зірвати квітку просто для того, щоб її понюхати.

Чудово, якщо влітку вдасться повести маленького пізнайку у похід, де можна навчити де і як безпечно розводити багаття, щоб не пошкодити землю та не влаштувати пожежу, як збирати після себе сміття, цінувати кожне дерево, адже саме там можна сховатись від спеки. Саме у такий спосіб малюк відчує єднання з природою, оцінить її красу та вже у дорослому житті не буде залишати після себе обгортки чи консервні банки.

А скільки цікавого можна дізнатися, спостерігаючи за зірками та іншими небесними світилами…Такі моменти не тільки дають змогу навчитися нового та помітити багато цікавинок, а й зблизитися всій родині. Адже гармонійні відносини у сім’ї створюють ідеальну атмосферу до того, щоб дитина відкривала себе до нового.

Маленькі діти пізнають світ граючись. Можна влаштовувати дні дослідів, експериментів, екскурсій у музеї, де можна влаштувати завдання «знайди і покажи» або ж тихими вечорами читати пізнавальні казки, де зображена краса природи та нашого краю.

Однією з таких «зелених» книжок є повість «Вуйко Йой і Лишиня» Галини Малик. Вона перевидалась вчетверте. Але саме оформлення талановитої художниці Грасі Олійко та видавництва «Каламар» стало найвлучнішим, адже великі розвороти із зображеними на них зелених лісів, мальовничих краєвидів та веселих пригод вуйка захоплюють навіть дорослого.

Хто врятує наше майбутнє?

Ця книга на прикладі життєвих ситуацій головних героїв та казок, які розповідає Йой, вчить дружити, співпереживати та цінувати природу. Йой і доглядає за пуголовками, які живуть у калюжі, і виховує Мишеня, Яке Не Хотіло Вирости Великим, навіть, інколи свариться із цвіркуном та, як будь-яка дитина, іноді стає дуже нетерплячим. Але завдяки друзям та любові долає різноманітні труднощі.

Галина Малик завжди вміла влучно та зі смаком передати слово. Так, читаючи цю книгу, можна почути як мелодійно цінькають пташки, шумить вітер у горах, якого кольору пахне трава, липа чи «побачити» сріблястий колір дзюркотіння струмочка, а також уявити, як ламається скоринка ще теплого духмяного хліба. Вуйко навіть час чи відстань вимірював казками. Ну що ще стане таким зрозумілим та рідним для дитини, як не казки?

Ця книга розповідає про прості істини, які зацікавлять дитину пізнавати свій рідний край, берегти природу, піклуватися про тих, хто того потребує та завжди залишатися маленьким шукачем пригод.

 

 

Дивитись ще